По завершенню Glitched Masters 2025 нам вдалося поспілкуватися з чемпіоном турніру Олексієм “Topa” Топчієнко. З капітаном Passion UA ми обговорили труднощі, з якими зіткнулася команда на івенті, та вплив тренера на результати колективу.

Вітаю з перемогою! Це перше чемпіонство для Passion UA на LAN-турнірі. Які емоції ви відчуваєте?

Дякую за привітання!

У день перемоги "багаж емоцій" вже був виснаженим, адже два дні були дуже важкими. Було багато напружених матчів, мало часу на відпочинок між іграми, дуже ранній підйом і пізнє завершення. Але я щиро вважаю, що саме такі дні, такі шляхи роблять не лише команду, а й кожного з нас більш стійким до стресу та формують характер бійця.

На початку турніру все пішло явно не за планом. У якому настрої перебувала команда після поразки від Fnatic? Які слова були сказані та що ви взагалі робили, щоб переключитися й налаштуватися на подальшу боротьбу?

Звісно, було неприємно програти цей матч, але було чітко зрозуміло, через що так сталося. На цьому LAN-турнірі було багато промов, адаптованих під конкретні ситуації, матчі та випадки.

Спідран по нижній сітці — це просто щось неймовірне. Який суперник був найскладнішим і найнеприємнішим? Чи готувалися ви до конкретних суперників, чи більше покладалися на свої напрацювання? Адже часу між матчами було дуже мало.

Не знаю, як для хлопців, але я навіть не поділяю матчі на легкі та складні, бо майже всі були з близьким рахунком. Ми готувалися до кожного суперника, адже поважаємо кожного з них. Але все відбувалося у дуже пришвидшеному режимі — іноді я навіть не встигав за перерви між матчами прочитати аналітику. Та майже на кожну гру ми мали стислу і найважливішу інформацію про суперників.

Вчора вам довелося зіграти одразу чотири Bo3 матчі за один день. Наскільки це важко морально й фізично?

Чотири Bo3 — це щось "інше" (сміється). Нам уже доводилось грати так в онлайні, тому, думаю, це нам допомогло. Але як фізично, так і морально — це дуже важко. Тож це була постійна робота над собою, самостійна мотивація та менторство всередині команди.

Як ви налаштовувалися на фінал і реванш проти Fnatic? У них був час на відпочинок, а вам довелося постійно грати.

З одного боку, це нас виснажило, але з іншого — ми постійно залишались у зоні напруженості, фокусі та боротьбі. Ми щиро розуміли, що навіть після стількох матчів зможемо перемогти, якщо віддамо всі сили.

Чим відрізнявся фінальний матч від гри у верхній сітці? Суперник той самий, гравці ті самі, а результат — абсолютно протилежний.

Завдяки промовам, іншому плану на гру та фокусу на деяких аспектах, результат змінився.

У першому матчі ви обрали Mirage, а в другому — Dust2. Чому саме ці мапи?

Це було про відчуття моменту — як команда та гравці почуваються на конкретній мапі в даний момент часу.

Ви вже кілька місяців працюєте під керівництвом T.c. Наскільки комфортно з ним працювати? Що він привніс у команду? У чому найбільше помітний його імпакт?

Працювати з ним максимально комфортно, без жодних бар’єрів чи незручностей. У мене з ним дуже тепле й близьке спілкування, і це стосується не лише нашої команди чи CS.

Найважливіше для мене — це структура тренувань і планів на них. Саме тому за той самий час ми можемо отримати набагато більше імпакту з рев’ю ігор та теоретичних занять.