Знайомтеся, це Олександр "lucky_cryak1" Романюк, професійний гравець CS2. Про нього кіберспортивній спільноті відомо, що він грав за IKLA влітку 2023 року, та що він вступив до лав Збройних Сил України у віці 19 років, промінявши мишку на реальну зброю, щоб захищати Батьківщину. Шлях Олександра – це надихаючий приклад і нагадування, що справжніх героїв можна зустріти не на обкладинках коміксів, а у вечірніх катках у CS.
Дитинство та амбіції
Олександр народився в невеликому містечку Рівне в Україні. З дитинства він мріяв стати професійним кіберспортсменом. Його родина підтримувала його у всьому, і він швидко став відомим гравцем на місцевому рівні. Батьки завжди були поруч, щоб допомогти йому розвиватися та досягати нових вершин.
Він почав грати у відеоігри ще в школі, захоплюючись комп'ютерними змаганнями та мріючи про велику сцену. Його амбіції зросли разом з ним, і невдовзі він вже був відомим у кіберспортивних колах під ніком "lucky_cryak". Його пристрасть до гри та бажання досягти успіху привели його до професійної кар'єри у Counter-Strike.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільш очікувані трансфери літа 2024 року в CS2
Кіберспортивні здобутки
Олександр досяг значних успіхів у кіберспорті, граючи за мікс-команду GUESS, яка пройшла в плей-оф стадію чемпіонатів України від UPEA та UESF. Його талант та наполегливість допомогли йому здобути визнання серед гравців та фанатів. Він завжди прагнув досягти більшого та мріяв про міжнародні змагання.
Саша – дуже хороша людина і хороший друг, останній раз в живу ми бачились коли ще вчились в школі, після того спілкувались тільки онлайн, з того часу він явно змужнів і став ще кращою людиною. Я поважаю його рішення – не кожен здатен на таке в такому віці.Колишній тимейт Олександра та гравець B8 Esports, Андрій "npl" Кухарський у розмові з журналістом bo3.gg.
Псевдонім "lucky_cryak" він отримав завдяки своєму другу Дімі, з яким грав у дитинстві. Діма створив для нього аккаунт у Steam, використовуючи свій нікнейм, і Олександр залишив його, коли почав серйозно грати в CS. Цей псевдонім став частиною його кіберспортивної ідентичності та символізував його щастя та удачу у грі.
Як Олександр Романюк зустрів війну в Україні
Коли Росія увірвалася в Україну 24 лютого 2022 року з війною, Олександру виповнилося всього 17 років. Він мав можливість виїхати за кордон, залишити країну і продовжувати свою кар'єру в безпеці, але всупереч бажанням матері, вирішив залишитися і допомагати своїй країні.
Я очікував, що вона буде 24. тому не спав, ну і в 5 ранку коли все офіційно почалося поїхав в військомат, щоб доєднатися хоча б до ТРО, де мені благополучно відмовили через вік і я пішов в волонтерський штаб.
Він доєднався до місцевого волонтерського штабу, де займався прийомом гуманітарної допомоги з-за кордону та її відправкою на гарячі точки.
Рішення піти до армії
З самого початку війни Олександр не залишався осторонь. У волонтерському штабі пан Романюк відчув свою справжню місію – допомагати іншим. Він проводив дні у центрі, організовуючи поставки та відвозячи допомогу “під нуль”. Тодішнього кіберспортсмена сильно турбувало те, що він бачив на фронті – він ніяк не міг змиритися з тим, що поки він грає у комп’ютерні ігри – бодай і професійно! – на фронті гинуть хлопці його ж віку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Valve знищила романтику Pool Day в CS2 і ось чому
Тим не менш, Олександр продовжував грати, сподіваючись повернутися до своєї кар'єри в кіберспорті. Lucky_cryak потрапив до IKLA UA, що мала стати проривною точкою у професійному геймінгу. Ще граючи в столичному клубі, Романюк зізнається, що жалкував, що зробив вибір на користь кар’єри. Побачене у волонтерці та досить швидкісний кік з IKLA UA в середині липня 2023 року призвели до повної втрати мотивації в кіберспорті.
"Я перегорів, бо я тоді повністю себе віддавав грі, задротив як не в себе по 15-20 годин в день, дивився демки, FACEIT, праки, індивідуальний ДМ. Совість мучила п**здець, шо хлопці гинуть а я тут сиджу та в CS граю" – розповідає колишній кіберспортсмен. Звільнившись від сумлінь, Олександр Романюк зробив вибір – вступити до лав ЗСУ.
Від lucky_cryak до Хірурга
На війні немає місце для “Lucky_Cryak”, тому Олександр взяв собі нове псевдо, що символізував його бажання допомагати людям і його зв'язок з медициною. Бойовий позивний "Хірург" Олександр обрав, коли вирішив приєднатися до Збройних Сил, оскільки завжди хотів стати бойовим медиком і пройшов відповідні підготовчі курси.
Мета - перемога звісно, наскільки це можливо. Я з дитинства ріс на історіях про козаків, воїнів УПА і так далі, напевно мої націоналістичні погляди є моєю мотивацією. Мені дуже багато людей пишуть теплі слова подяки, але я не розумію сенс слів «Блін, ти такий малий, але ти доєднався, щоб захистити нас» Можливо це я не такий, але в країні війна, гинуть люди і мій обов’язок як громадянина - захистити іі та захистити своїх рідних та друзів, щоб вони не бачили цих страхів, які на жаль зараз бачить більшість українців.
Зараз Олександр Романюк служить у лавах Третій окремій штурмовій бригаді Збройних сил України. Його досвід в армії відрізняється від усього, що він раніше переживав. На наше прохання розповісти про свої перші враження, колишній гравець пояснив, що військовий обов’язок вимагав від нього нових навичок, нової дисципліни та значної фізичної підготовки.
Неможливо порівняти, вдома в грі я максимум що тримав у руці це свою мишку яка важить 50 грам, а тут цей звір на 4.1кг з магазином. Ну, і в грі спрей легше контролювати!
Хоча навички з Counter-Strike все ж стали у нагоді:
Комунікація перш за все знадобилася. Напрацював в собі навичку давати різкі, короткі та чіткі команди. Напевно ще як правильно гранату кидати.Згадує з посмішкою Хірург
Про ставлення до локальної кіберспортивної спільноти та підтримку з її боку
На питання наших журналістів, чи задоволений Олександр рівнем підтримки з боку кіберспорту, він визнає, що скоріше невдоволений.
Про війну потрібно казати, повторювати та наголошувати завжди. Можливо не радикально – я знаю, що як і Саша (s1mple) так і Валера (b1t) донатять на українську армію, тому вони трошки молодці.
На жаль, коли тема торкнулася міжнародної спільноти, Романюк не вірить у заборони для російських команд. “Кіберспорт - це бізнес, ТО не будуть прибирати рос.команд та забороняти їм грати, бо це згорає солідна доля грошей, особливо на тір-1 сцені”
Заключні думки
Олександр "Хірург" Романюк – це приклад людини, яка демонструє справжню любов до своєї країни та готовність захищати її за будь-яких обставин. Його рішення піти на службу в армію вказує на глибоке розуміння своєї відповідальності перед Батьківщиною.
Від імені редакції BO3 ми хочемо висловити щиру подяку Олександру за його мужність і самовідданість. Його вчинок є прикладом для кожного з нас, показуючи, як важливо залишатися вірним своїм цінностям і принципам, незалежно від обставин. У часи війни, завдяки таким людям, як друг Хірург, ми маємо можливість продовжувати розвивати кіберспорт, як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.
Його приклад нагадує нам про важливість підтримки нашої армії та національної ідентичності. Кожен з нас може внести свій вклад у боротьбу за майбутнє України, підтримуючи нашу армію та прославляючи Україну в кіберспортивній спільноті.
Коментарі